Мить спокою у шепітливій лісовій глушині.

480 × 960

У самому серці стародавнього, чарівного лісу, залитого неземним блакитно-зеленим сяйвом, юна дівчинка з коротким каштановим волоссям і теплими карими очима знаходить мить спокою. Вона зручно лежить на вкритій мохом землі біля невеликого, прозорого струмка, а її тіло захищене великою, схожою на гусінь, мушлею, яка є частиною її зеленого, з капюшоном одягу. Повітря наповнене сяючими частинками, схожими на крихітні світлячки, які освітлюють пишну листву, вкриті мохом дерева та загадкові, порослі рослинністю руїни на задньому плані. З задоволеною посмішкою вона ласує свіжим зеленим листком, почуваючи себе тут, у цьому чарівному, забутому світі, як вдома.